Міжнародна організація кави відкрила безплатну платформу data.ico.org: ціни, врожаї і торгові потоки на 3D-глобусі. Що ці дані кажуть про Україну.
- ICO відкрила безплатну платформу data.ico.org: ціни, врожаї, споживання і торгові потоки кави — на інтерактивному 3D-глобусі.
- Близько третини кавового імпорту України — готовий продукт із Німеччини та Польщі; а частка зеленого зерна для локального обсмаження за три роки зросла з ~38% майже до половини.
- 2,2 кг кави на рік на одного українця — у чашках це приблизно одна на два дні: звучить скромно, і саме тому кавовій культурі ще є куди рости.
Міжнародна організація кави (ICO) — міжурядова структура, яка з 1963 року веде головну статистику світового кавового ринку, — відкрила безплатну інтерактивну платформу data.ico.org. Ціни, врожаї, споживання і торгові потоки, що десятиліттями лежали в закритих таблицях для трейдерів та аналітиків, тепер можна роздивлятися на живому 3D-глобусі. Ми покрутили його до України — і знайшли кілька речей, які змінюють уявлення про те, що саме ми щоранку наливаємо в чашку.
Планета, обмотана кавовими маршрутами
Головний екран платформи — глобус, яким течуть світні нитки. Кожна нитка — торговий коридор: товста — Бразилія відправляє каву до Німеччини, тонша — Ефіопія до Італії, цілий віяловий пучок — В'єтнам у всі боки. Потоки можна фільтрувати за видом (арабіка чи робуста), формою (зелена, смажена, розчинна) і навіть способом обробки, а поруч — ціни, врожаї та рейтинги країн. Ще недавно, щоб скласти таку картину, потрібна була платна аналітика; тепер досить браузера і п'яти хвилин.
Звідки насправді приїжджає кава в Україну
Інтуїтивна відповідь — «з Бразилії». Справжня — з Німеччини та Польщі: разом вони дають близько третини українського імпорту. Жодної кавової плантації там, звісно, немає. Це зерно з Бразилії чи В'єтнаму, яке спершу припливає на європейські фабрики, там його смажать або перетворюють на розчинну каву — і до нас воно їде здебільшого вже готовим продуктом (частина, втім, — зелене зерно, яке ростери купують через європейські склади). Та сама пачка з полиці супермаркету. А пряме зелене зерно — те, з яким працюють українські ростери, — окремий, менший потік. Поки що менший.
Україна все більше смажить сама
Якщо подивитися на структуру імпорту в динаміці (тут платформу ми доповнили митною статистикою), проступає найкрасивіший тренд цих даних: частка сирого зеленого зерна за три роки зросла з приблизно 38% до майже половини, і сьогодні майже кожен другий кілограм кави, що перетинає кордон, — це зелене зерно для локального обсмаження. Країна на очах переходить від «привезли готове» до «смажимо самі».
Для вас — людини з туркою, воронкою чи еспресо-машиною вдома — це не абстрактна економіка. Кава, обсмажена минулого тижня в сусідньому місті, і кава, обсмажена пів року тому на фабриці за дві тисячі кілометрів, — це два різні напої. Свіжість у каві важить не менше, ніж у хлібі.
Скільки ми п'ємо — і чому це лише початок
За методикою ICO, на одного українця припадає близько 2,2 кг кави на рік у перерахунку на зелене зерно. Методик підрахунку існує кілька, і цифри в них різняться, але ця — найсвіжіша з офіційних оцінок.
Цікавіше інше порівняння. Україна загалом випиває рівно стільки ж кави, скільки Румунія, — різниця менша за відсоток. Тільки румунів майже вдвічі менше, ніж нас. Висновок простий: кавова культура в нас ще молода, і їй є куди рости. Нові кав'ярні на кожному розі, домашні воронки, розмови про сорти й помел — це не мода, яка минеться, а довга хвиля, що ще далеко не на піку.
Тридцять п'ять років в одній кривій
Окреме задоволення — відмотати графік споживання назад. У 1991-му Україна кави майже не пила: ми були чайною країною, кава вважалася чимось закордонним. Далі — три десятиліття зростання, на якому провалами проступають усі великі потрясіння: 2014-й — вниз, 2022-й — різко вниз. А 2025-й — знову вгору, приблизно на п'ять відсотків за рік.
Чому пачка подорожчала
Платформа чесно відповідає і на найболючіше запитання. Світові ціни на зерно у 2025-му сягали історичних максимумів — неврожаї в Бразилії та В'єтнамі зробили свою справу, і це відчув кожен, від великої мережі до домашнього любителя. Зараз, судячи з щоденного цінового індикатора ICO, ринок потроху охолоджується. До цін «як раніше» ми, схоже, навряд чи повернемось, але принаймні зникло відчуття, що пачка дорожчає щомісяця.
Покрутіть самі
Платформа безплатна і працює навіть із телефона: data.ico.org. Невелика підказка щодо дат: найсвіжіший закритий рік у безплатній частині — 2025-й (2026-й ще триває, його підсумки з'являться згодом), історичні ряди по країнах платформа показує за підпискою — графік вище ми побудували самі за відкритими даними, — а от ціни оновлюються щодня.
Радимо почати з глобуса: знайдіть країну, звідки родом ваш улюблений сорт, і простежте, яким шляхом він дістається вашої чашки. Попереджаємо чесно: залипнути на пів вечора — цілком реальний сценарій.
Світ specialty-кави — щодня
Ця стаття виросла з нашого Telegram-каналу: там ми щодня стежимо за трендами, індустрією та наукою про каву — для тих, хто про каву всерйоз.
10+ років у specialty coffee. Спеціалізується на хенд-брю, обладнанні та розробці рецептів — від еспресо до колд-брю.
