Тецубін чавунний для кип'ятіння води "Гарбуз Горлянка №3" 0,9 л

Тецубін «Гарбуз-горлянка №3»: чайник у формі гарбуза із золотистими плодами

Сам чайник повторює силует гарбуза-горлянки: вузький верхній ярус, перехоплення-«талія» й широкий низький корпус. Його плечем в'ється лоза з темним різьбленим листям, і з неї звисають золотисті плоди — такі самі маленькі горлянки. У ньому кип'ятять воду для чаю на газовій чи електричній плиті, а заварюють у гайвані чи чайнику.

• Горлянка — на щастя. У Китаї горлянку називають «хулу», і її назва співзвучна словам «щастя й достаток», а сам плід здавна вважають оберегом. На лицьовому боці висять три золотисті плоди, четвертий ховається біля основи носика.

• Зерно аж до кришки. Увесь корпус укритий щільними опуклими горбиками, і кришка не вибивається із загального ритму: в неї та сама темна зерниста фактура. Навершя — кручений пагін стебла з двома золотистими листками й вусиками.

• Дужка-стебло. Темна шорстка дужка схожа на стебло, довкола якого спіраллю обвивається тонкий вусик, а кріпиться вона до плечей листками лози.

• Тепло литого чавуну. Товсті стінки розігріваються неквапом, зате потім не поспішають холонути, і вода між проливами лишається гарячою.

• Сухо й чисто. Після чаювання воду зливають, кришку знімають і дають чайнику висохнути, поки він теплий. Мийні засоби й жорсткі губки всередині не використовують.

Думка експерта. Перші кип'ятіння в новому тецубіні зливають не для порядку: вода в них буває каламутною й віддає металом. У Японії це називають «канаке» — присмак нового чавунного посуду, і він зникає після кількох кип'ятінь. А схожі горбики на японських котлах для води називають «араре», тобто «град»: це один із найдавніших візерунків, його робили ще в XVI столітті.